Голий король – король всіх поетів,
що пишуть від голоду
В холодних залах бібліотек
Про екзегетику й Леніна,
Про алкоголь і наркотики,
П’яніючи тільки від голоду,
Читаючи псевдонаукові статті всяких блазнів,
Рекомендаційні записки Партії Ситих,
Думаючи, як написати про секс,
Коли його не існує.
Кінець кінцем вирішують написати про націю,
Про її героїчний поступ,
Бо ж держава повинна лишатись єдиною.
І чи має значення така картографічна оказія як кордони.
Голий король, мабуть, теж вірить у формулу вірша,
У фонетичну поезію,
У цілющу силу конспектів книг і статей,
Які не варто було б і читати,
У силу віршів, про котрі не варто було б і думати.
