Усе іде, усе минає,
Стирається у порох і у дим.
І згадувати те чого немає,
Того, як був колись ти молодим.
Як пристрасть серце розривала,
І кров у венах прагнула кохати знов.
Зелені очі, що так чарували,
І ніжні руки, що несли любов.
Згадати все, що втрачене було,
Не пропустити ні одного слова.
Оте усе,що у тобі жило.
О, спогади, не крайте мені душу!
Її забути прагну я давно,
О, спогади, забути її мушу!
