Холодний дух швидкого серця
На волю рветься від нудьги,
Заводить тіло у сніги,
Хоч плач, ридай, кричи і сердься.
До його рук потрапив навіки,
Залишишся слабеньким чоловіком,
До його рук потрапив ти навіки.
Тобою управляє ця вода.
Ти по житті, немов гірська ріка.
Ти по житті, як всі каліки,
Бо ти - ніхто, судьба твоя гірка,
А честь твоя давно забута світом...