Як жити вільно у країні,
Де пожирає всіх війна?
Як вірити в життя дитині,
В якої батька вже нема?
Його,як безліч інших,вчора
Сепаратисти вбили у бою.
А він із сином мріяв ще про море,
І донечку побачити свою.
Як далі мамі вже чекати сина,
Якого "з'їла" ця війна?
Випроводжала в армію дитину з миром,
Та за пів року повністю зосталася сама.
Кому потрібні ці калюжі крові?
Кому потрібні ці життя?
Кого і на якій же мові,
Закінчення,просити крові пролиття?
Ми просимо,вже досить жертв,
Вже досить війн і провокацій.
Ми віримо в майбутнє ще,
І в перемир'я наших націй!!!
Слава Україні!!!