"На весні її птахи розбудять співами, На весні її дощі вмиють зливами..." (Сергій Василюк – По вранішній зорі) Я подарую незабудку – Нехай нагадує про нас. Не забувай, моя кохана: Вона цвіте останній раз. Останній спомин про твої уста, Обійми, доторки, прощання… Надіюся, прийде пора – Ти вибачиш кохання. Розквітне квітка навесні, Воскресне з попелу життя. Весняні промені сліпі Освітять іншої ім'я. 26.09.2014 © Богдан Кухта #Вірші_в_КУТочку #триКУТник Із циклу поезій "Вірші на серветках в куточку" Більше текстів тут - https://issuu.com/virshivkyto4ky/docs Підтримати автора: 4441 1144 2483 1947 - моно 4149 4999 9060 2763 - приват
ID: 526106 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 26.09.2014 21:59:34 © дата внесення змiн: 14.05.2023 18:46:17 автор: Kukhta Bohdan
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie