повертаюсь туди де на двох не вистачить місця
забуваю твоє лице із щетиною вчорашньої ніжности
самотність - це той алкоголь що п'ється лише наодинці
краплинками..
бо кожен день вкорочує пам'ять підрізає зів'ялі спогади ножицями
вимивають дощі із тіла камінчики солі
на жаль чи на щастя забувається все
навіть колишні любові..
розійдемось як діти по дальніх кутках кімнати
і під ранок прокинемось знову у різних ліжках
я повертаюсь в обійми
спокійного і затишного завтра..
