Все буде добре, я це точно знаю. Бувають моменти, коли життя повертається до тебе спиною і, нахмуривши очі, змушує тебе нагнітати барви оточуючого світу. В ці моменти відчуваєш себе безсилим та мізерним, малою крупинкою у безмежному океані, який то викидає тебе на поверхню, то знову затягує в таємничо-темні глибини. Сум, це все, що залишається з тобою і в тобі. Думки полинають всю твою суть і ти не розумієш як з цим боротися, дні стають занадто довгими, а ночі безсонними. Ти знаєш, що тебе гнітить, але не в силах виправити ситуацію, бо не все в цьому світі залежить від тебе...далеко не все. А потім, раптом, після стількох змарнованих годин, життя знову відкриває тобі свої обійми, старі дороги обриваються і ти крокуєш далі, вже зовсім інший, натхненний і зворушений новими надіями. Ти оновлена людина, без старих звичок, ідей, людей...
