Степан кумові жалівся на свою біду:
«-Я оце до тями, куме, ніяк не дійду -
Вчора їхав «Запорожцем» я по нашій трасі
І такі тут розгорілись, куме, диво-страсті.
Усі їдуть, обганяють мене, ще й з підколом,
То коритом називають, то іржавим колом.
І там сумно на душі стало в мене, куме,
Що не знаю, що робити, які думать думи.»
-«Тьху, Петровичу, на вас, що за песимізм,
Тут подумати нам треба, який механізм
Треба буде встановити на ваш «пилесмок»,
Щоб не було у вас більше цих дурних думок.
Несіть літру самогону, є одна ідея
Й розпочнеться для «запарика» нова епопея.
…Через тиждень дійсно вийшов з іншим двигуном
Кум на трасу широку, мов на аеродром.
Для початку «Москвича» «взяв» кум ас-мастак
Далі «Ладу», Дaewoo,Chery, Kia, Cadillac.
А тут горда,наче пава, надута Bugatti
Кум газку, «Запарик» наче, вже хотів злітати.
Власнику іномарки кум махнув рукою…
…Далі... він не думав уже головою…
…У палаті білій, чистій, кум прийшов до тями,
Дві ноги навитяжку, обвиті бинтами,
Незнайомі поруч люди. Пильно роздивився:
-О, оцього бачив десь, чи може приснився?
Той лежав на ліжку тихий, пацієнт лахматий
Боже, та це той господар дутої Bugatti!.
-«А ти чого тут лежиш? - ледь Степан сказав,
- Нехай я своїм коритом поруч пролітав».
Той з Bugatti повернувся, кислу зробив міну:
-«Через тебе, гаде, я всю розбив машину.
Бачу летить «горбатий», аж палають шини,
Я подумав, що стою, та й вийшов з машини.»
ID:
496050
Рубрика: Поезія, Байка
дата надходження: 30.04.2014 23:47:07
© дата внесення змiн: 02.05.2014 20:53:30
автор: Віталій Поплавський
Вкажіть причину вашої скарги
|