Чекаю,
Блискавками по рядках
Стріляють очі, що не знають втоми.
Та як спокійно ждать, коли ти вдома,
А там стріляють десь по наших вояках.
Там кажуть десь: "А ти забудь присягу,
Забудь, що клявся неньку захищать,
А я тобі за то - горілки флягу
І кусень сала десь-то п'ять на п'ять.
Там десь кричать: " Сдавайся.
Бо жінка й дітки будуть сльози лить."
І може на єдину мить
Проскоче сумнів. Та ти не вагайся.
Будь певен, брате, час прийде,
Підійметься народ, як пінна хвиля
І ворогів всхі враз накриє,
Тобі ж лице умиє і піде.
З тобой, вояче, наші душі.
З тобою наші всі серця.
А треба як, то гори зрушим,
З тобою, друже, до кінця.
