тато військовий, ситуація навіяла

Чекаю,
Блискавками  по  рядках
Стріляють  очі,  що  не  знають  втоми.
Та  як  спокійно  ждать,  коли  ти  вдома,
А  там  стріляють  десь  по  наших  вояках.

Там  кажуть  десь:  "А  ти  забудь  присягу,
Забудь,  що  клявся  неньку  захищать,
А  я  тобі  за  то  -  горілки  флягу
І  кусень  сала  десь-то  п'ять  на  п'ять.

Там  десь  кричать:  "  Сдавайся.
Бо  жінка  й  дітки  будуть  сльози  лить."
І  може  на  єдину  мить
Проскоче  сумнів.  Та  ти  не  вагайся.

Будь  певен,  брате,  час  прийде,
Підійметься  народ,  як  пінна  хвиля
І  ворогів  всхі  враз  накриє,
Тобі  ж  лице  умиє  і  піде.

З  тобой,  вояче,  наші  душі.
З  тобою  наші  всі  серця.
А  треба  як,  то  гори  зрушим,
З  тобою,  друже,  до  кінця.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488159
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.03.2014
автор: NN