Чому вона мені так дорога
Що я не бачу окрім неї щастя
Шепочуть лиш одне ім'я вуста
А в серці вже горить багаття
Але запізно мабуть вже ніколи
Очей тих дивних не побачити мені
І важко важко видіти навколо
Геть зовсім інші тільки не оті
Які колись навчили як кохати
Немов весняні поцілунки із дощу
Мені у серці хочеться їх зберігати
І все за що я сильно нею дорожу
