Рахую хвилину за десять,
годинник говорить "тік-так".
Ще так мало пройдено весен,
так мало ще знано на смак!..
Багато секунд покалічено -
багато без ніг і без рук...
Чиюсь буття плівку засвічено -
з чиїхсь вуст злетів перший звук!..
Так мало багато пройти у житті,
все менше вартують скарби,
коли у самотньому вовка витті
все менше звучить крик юрби...
Коли перекрито повітря рокам
і вже від судом їм здригається тіло,
дай волю болючим, стражденним рукам,
востаннє відчуй свою владу і силу!..
