Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Крилата (Любов Пікас): МОВІ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Андрій Чернівець, 17.11.2013 - 14:16
Наша мова, гоноро́во, над просто́рами луна́. Чи лайлива, чи привітна - незбагне́нна дивина́. Ворогі́в - порозумі́є, заблукалих - віднайде́, почуття палкі́ окра́сить, світлим шляхом проведе́. В ній - поча́ток і осно́ва, І народу крі́пкий стан, Материнська колискова І пісенний океан. В ній - неви́диме єдна́ння Й велич праведних змага́нь, Ро́си чи́сті на світа́нні І бездо́нна мудрість знань. Лиш вона, мов лицар гордий, нам кордони стереже, Кра́сить землю ду́хом вільним, запові́тне береже́. Я її мов скарб безцінний В спадок ді́тям віддаю. В слові рідному, нетлі́нно, со́тні ро́ків проживу. Крилата (Любов Пікас) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Кожному своя мила. Мені українська, бо нею мама говорила.
Крилата (Любов Пікас) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую. Забирайте! Всім мови вистачить!
Крилата (Любов Пікас) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так. Просто любити щиро.
Крилата (Любов Пікас) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рада, Надіє!!! Здійснення Вам всіх мрій!!!
|
|
|