Так повелось в людей з дитячих літ,
що кожен з нас в цей світ прийшов у свято.
Ще тільки б – не розчарувати світ,
що ця подія дорогого варта.
Ми віримо в прогрес і в чудеса
і молимось, щоб обійшли нас війни.
Надіємось, що неземна краса
в кінці життя прийме в свої обійми.
І з потойбіччя, всім – фізкультпривіт.
Нема чого тужити й сумувати.
Коли душа покине білий світ –
це вже не наші клопоти й витрати.
А поки тут, без віри у Творця,
земна душа убога і нещасна.
На цьому світі з Господом не страшно.
Не кожен удостоїться вінця,
та будемо щасливі до кінця,
аби остання мить була прекрасна.
