Кожного дня і кожної ночі
Я вірю у пошук твоєї душі.
Та коли знаю, що не знайду твої очі,
Відразу клюють мене сльози чужі.
Кидаю відразу у кошик без дна
І на вулиці дощ б’є по калюжах.
Та вірити в те, що лишилась одна
Це як плекати зів’ялі букети байдужих.
Візьми мою руку тебе я прошу,
Щоб не втратила сили
І не пішла в темну тишу
Аби мене полюбили…
