Безкрайнє поле і манівці...
Ішли дві долі — рука в руці.
Зелено-світлі колосочки
Торкали пензликом листочки.
Всміхались там розкішні маки,
Волошки стрілись, різні злаки.
Ромашечки моргали в житті
І дивували сонцемиті.
Отак би все життя радіти,
В яскравих барвах гомоніти.
А скільки їм ще йти? О, доле!..
Широкий лан... Наснилось поле... 2013