Лукавою усмішкою стрічаєш
спідлоба зиркнеш і відведеш погляд
і наче і не знаєш
а я не можу припинити посміхатись
торкатись
хочу до скронь твоїх торкатись
і губ рожевих відчувать вологість
і з очей прибирати пасма
і поринать в кохання серед ночі
і келихами пить твою жадобу
та розливати пристрасть не тільки в аркушах паперу.
не хочу я щоб іскра гасла
...секунда вже кінчається
завершились обійми
ідемо говорити про картини і фотографувати
і жодного доторку більше для мене
і жодної радості
Чекаю на прощання аби віддатись в твої руки
і потонути в твоїх обіймах
знов