Мої вірші неначе струм прозорі
Вони є відображенням душі моєї
Вони хвилясті та глибинні наче море,
Де кораблем пливуть думки за течією.
У серці місця їм не вистачає
Слова та рими хочуть, щоб їх чули.
Неначе пташки з клітки вилітають
Співаючи чуттєво про минуле.
Незнана вища сила та чарівна
Мені дає чорнила, надихає
І вивожу я літери нервово та нерівно
Та створюю про те, що відчуваю.
