Коли торкне край неба Сонце-обруч,
Пустивши струни-промені між хмар -
Твоїм світанком я прокинусь поруч.
На фоні звуків сонячних кіфар
Тебе розбуджу ніжним поцілунком,
Південним вітром пеститиму всю
І, визрівши з світанку - твоїм ранком...
(Затримати б на довше мить оцю).
А потім стану днем твоїм супутнім..,
І сутінком торкнувши твоїх пліч,
Обернуся у вечір незабутній,
Моя ти, зореока диво ніч.
Ромо! По-перше хочу привітатися ,бо 10 днів в лікарні,страшно за всіма скучила,по-друге тільки відкрила цей вірш,а в очі сяйвом картинка-читаю і гріє від першої до останньої буквиці!
Бойчук Роман відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Доброго дня Вам, пані Дануто! Радий, що Ви вже дома і з НАМИ) Мені Леся казала, що Ви занедужали! Сподіваюсь все вже по заду?! Тепер до творчої праці!!!)) Спасибі щиро за такий теплий відгук. Приємно, що зігрів Вас цим віршем! Будьте нам здоровими!!!