Ти заслужив на щастя і на неї, я впевнена вона ж така…
Що закохатись в неї не зможе тільки серце дивака….
Вона ж не звично мила, тиха… привітна, ніжна і смішна…
Вона красуня…я ж лише звичайна..колись весела..а колись сумна…
Люби її …її ж люблять усі…вона така що завжди буде в моді…
Що почуття показує злегка. А я скоріш завжди не по-погоді…
Якась не та…і вічно не така…
Ти заслужив її хоч ти мій біль…я наче не прощаюся з тобою..
Я буду далі тою з ким дружив, з ким мріяв, за кого ти стояв стіною..
Я буду…будеш ти і буде та…буде весна….і буде новий день..
Ще стільки жить мені до років ста…без сміху…без твої очей..
Та будь щасливий…Боже будь ти з ним..і бережи..я прошу бережи…
Все що вона не зможе зрозуміти в ньому,не змінюй, просто залиши
Я буду далі просити за нього у тебе і долі йому і життя..
І щастя…і щастя із тою…що вибрав тоді замість мене…коли я пішла.
