Проходять ніби дні
Здається пролітають ночі,
Та все одно мені
Ніколи не забуть ті карі очі!
Через мільйони днів
Я буду їх у спогадах нести ,
Не вистачає в мене слів
І ти ж за це мене прости!
Прости за те що я тебе люблю
Прости за все що не сказав
І мовчки пішов у вічну тишину,
І з собою назавжди любов забрав...
Знаєш тут нікому не потрібно
Казати правду чи брехню
Тут по очах все добре видно,
І всі добре знають кого я люблю.
Тут тихо, радісно,спокійно
Немов і справді ти щасливий і ти в Раю,
Але невистачає тут лише одного очевидно
Карих очей,які я так обожнюю, люблю...
