Заворожи мене, заговори,
Ти ж володієш магією слова!
Скажи про почуття, що до пори
У вічності жили позачасово.
Про білі орхідеї розкажи,
Які вони тендітні, ніжні, гожі,
Серед суцвіть яскравих і чужих
Ти відшукав одні - на мене схожі.
Навколишній зникає міста звук,
Повільно доторкаючись до стебел.
Заворожи! Не розмикай лиш рук, -
Несила відірватися від тебе.
04.04.2013р. 15:55
Перевод Ирины Лебедевой
заворожи меня, заговори,
тебе подвластна магия живая
слов чувственных, они живут внутри
о времени и не подозревая.
о белых орхидеях расскажи,
о теплом шелке их прозрачной кожи,
среди соцветий ярких и чужих
ты отыскал, что на меня похожи.
звук всяческий - и гасни, и сникай,
от наслажденья стебельков касаться.
заговори! и рук не размыкай,
бессильна от тебя я оторваться.
Для ілюстрації віршу використана
картина польського художника
Томаша Алана Копера "Обійми"
http://www.ex.ua/view/19020568
Замечательно, тонко, ранимо, чувственно...браво.. вот ещё "Яркая окраска и эффектная форма орхидеи напоминают крылья бабочек. По легенде, когда-то, в одной из сказочных стран, бабочки сели на растения и не смогли взлететь, превратившись в цветы и подарив им яркую окраску и экзотический облик"
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо, Лаура, за легенду! Стоит подумать о стихах на эту тему.
Хоч жінки кохають вухами,
тримай мене міцно руками!
Сплетися з моїми ногами!
зіл"ємось з тобою тілами!
Вибач за таку трішки примітивну трактовку святого почуття...
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00