Біль,весь час ти біля мене
Йди, а може ні...постій,іти не треба.
Думаєш жартую?.. та я ж серйозно кажу.
Слабкість свою,точно не покажу.
Бий, ну давай сильніше ..нуу
Втікати?..ні, від себе ж не втечу.
Я хіба піднімлюсь й полечу.
Та ж крила обламають, й я донизу упаду.
Страх,упасти й більше не піднятись.
А думаєте,хтось буде сподіватись?
Хтось ще потерпить цю брехню?
Хто? я здається вже нікого не люблю.
Віра,де ти пропала, де пішла, скажи?
Комусь я ще потрібна? Повірить поможи.
Ні?...хах..як знала,чесне слово.
Я обмануть могла любого.
А що тепер?Збрехала я собі?
Страшна ця правда, горіть мені в вогні.
