О, Боже, як болить душа!
Як сильно пече в грудях!
Я б краще жила без гроша,
Ніж плакати по буднях.
За що це, Господи, за що?
У чому завинила?
Невже за те, що всім на зло
Я іншого любила?
Ну що пороблю, я ж не Ти.
Не можу наказати
Своїй душі: "Ну, не люби,
Не можна так кохати!"
А я людина, плід людський,
Я грішна, я порочна.
Ну, забери цей біль страшний!
Не треба так, не можна.