Кажи, що мені являються клони
Брати по крові вимученої Доллі
Що сидіння у темряві не сприяє зміні погоди
І припиненню звучань в голові неіснуючого оркестру
Кажи:
Колись буде краще
Кажи:
Буде тепло.
Тепло воно неалкогольне
Переміняється холодом так
Що аж до болю
А перстеник ще раз позеленів,
А губи ще раз покрилися кров'ю
Сльозами – небо.
Сірий він ніби справжній, іноді аж занадто
Чорний тепер не траурний
Більше до трауру
«Чо` ти.. Не плач дитятко»
Заживемо по-новому
Тоді коли буде тепло
А поки-що я обійдуся комою
і
віртуальним плацебо
