Колись і скло стає мов цінний камінь
(Нечасто, зрідка, винятково так).
В солоних хвилях, ця сучасна гавань -
Людське сміття, карбоване в літах.
Красивий берег наче самоцвіти –
Страшне минуле зникло, вже пройшло.
Мов компроміс у прагненнях змінити
Й своїх помилок виправити тло.
Чи знайде скільки виправдань природа?
Вже інших місць, не тільки берегів.
Казково тут, дивитись насолода,
Якщо смітник із пам’яті зітлів.
Цей світ милує очі. Як чудово!
(Лиш брухт деінде. Може дежавю?).
Сумують краби у скляному домі,
Без нарікань на долю вже свою.
В парку МакКеррічер, поблизу міста Форт Бреґґ (США, штат Каліфорнія) існує пляж, на якому замість піску, берег встелений різнокольоровими скляними камінцями. Ні, це не диво природи. Хоча природа доклала достатньо зусиль, щоб колишнє сміття стало дивною прикрасою цього пляжу. Не обійшлося і без допомоги людей, які зрозумівши помилку минулого - прибрали більшу частину сміття з цих берегів.
Все почалося з того, що із 1949 року, тут був гігантський смітник, на який звозили старі автомобілі, промислове сміття та відпрацьовану техніку. Але в 1967 році, помилку зрозуміли, і смітник спочатку закрили, а потім прибрали. На березі залишались лише дрібні його залишки та бите скло. Через десятиліття скло перетворилося на різнокольорові, витесані морською водою, камінці.
Вже починаючи з 80-х років, це місце стало приваблювати відвідувачів і «народних умільців», які почали використовувати ці камінчики для прикрас. А починаючи з 2002 року Скляний пляж (як офіційно він тепер називається), стали відносити до території парку. Пляж був повністю прибраний від зайвого сміття, але інколи можна натрапити на поодинокий металевий предмет, що нагадає про колишнє минуле цього місця.
Сюди щорічно приїжджає багато відвідувачів. І навіть можна захватити з собою декілька камінчиків, хоча це тепер заборонено законом - заповідна зона. )
7.10.2012 (14.10.2012)
