Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Адель Станіславська: Файний… - ВІРШ

logo
Адель Станіславська: Файний… - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Файний…

Адель Станіславська :: Файний…
-          Йой, Павлусю, не бий! Не бий, Павлусику, за що ня так б'єш?! Ади дитинку свою заб'єш, що в собі ношу!

-          Мовчи, суко! Мовчи, бо зарубаю! Настане кінець і тобі, і твоєму паскудному виплодкови!

Червоні налиті дикою ненавистю п'яні очі Павла палили лютою злобою розпростерте на підлозі тіло побитої Ганни. Всадивши ще кілька ударів брудними чоботами в обхоплений руками живіт жінки, Павло зневажливо сплюнув і розхитуючись з боку на бік на нетвердих ногах висунувся з хати, гримнувши дверима, аж задзеленчали віконні шиби.

-          Порубаю!.. – Гарчав знавіснілий накоренок злоби у людській подобі.

Ганна, зачувши, що лишилася сама в хаті, гнана страхом підхопилася з долівки і підбігла до ліжка, де під ковдрою, межи подушками дрібно тремтіла, як у пропасниці чорнява п'ятирічна дівчинка.

-          Оксанцю, ходи до мене, рибочко, ходи моя маленька, треба тікати дитино… Давай мама загорне тебе в ковдрочку, бо надворі нічка, аби ти не змерзла.

Похапцем накинувши на плечі хустину, вхопила ковдру і потягнула дитину до вікна:

-          Постій тут, донечко, мама перелізе через вікно і тебе візьме, добре моя малесенька?..

Дитина мовчки кивнула. І лише безперестанне тремтіння і величезні настрашені очі видавали її переляканий  до заніміння стан.

Щось голосно луснуло і знадвору почувся п'яний крик Павла.

-          Суки, порубаю всіх! Всіх до лаби порубаю на кавалки!

Дитина здригнулася, мов від удару батога і жалісно протягнула:

-          Ма-ам…

Губенята її затремтіли, а  налиті страхом оченята миттю набралися слізьми, що як величезні прозорі горохи закрапали на землю рясним дощем.

Ганна, що вже стояла з того боку хати за вікном простягнула до малої руки:

-          Ходи скоренько, донечко! Ходи, серце моє…

Дівчинка стрімголов кинулася до матері, а та вхопивши дитину, плачучи бігцем кинулася навтьоки від рідної хати, уздовж городів, перечіпаючись за картоплиння переплетене густим бур'яном, що заважало їй бігти, подалі від озвірілого п'яного чоловіка. Чула за плечима його крики і як брязнули розлітаючись навсебіч шибки вікна, коли шпурнув навздогін втікачам сокиру. Серце вискакувало з грудей, тіло боліло, та вона все бігла з дитиною, боса, в самій лише сорочці та накинутою наспіх на плечі шалиною, аж поки спинилася поміж кукурудзами в чужому городі, коло межі. Тулячи до себе малу Оксанку, присіла тихенько наслухаючи, чи не наздоганяє, бува, її Павло.

Було тихо. Опустилася тоді на траву, закутала дитину в ковдру і, схлипуючи стала гойдати її і себе, намагаючись заспокоїтись. Так і сиділа на сирій  землі, дослухаючись до кожного шурхоту. Боліла, здавалося, кожна клітинка її побитого тіла. У голові пекло і шуміло, а у животі неспокійно ворушилося нове життя. Раз-по-раз силуючи її здригатись від тих різких порухів, а ще розпуки, що мучила і допікала їй сильніше ніж відгомін тілесного болю.  Оксанка  засопіла носиком. А Ганна ковтала гіркі сльози у спогадах.

 

-          Ганнусю , не треба тобі його, дитино. Бідувати будеш, небого, бо не мудрий він, як і ціла родина його немудра.

-          Мамо!.. І нащо таке кажете? Він любить мене, і я його люблю… Він такий красний парубок…

А я хочу мати файного чоловіка, то й діти у мене будуть файні, мамо.

-          Ая-я… Коби то лиш тілько світу, як у вікні... Ади Іван Палагнишин, чи не файний? І голову за тобов ломить, а ти ніц не видиш, лиш Павла.

-          Не хочу я Івана Палагнишиного! А як вам він такий милий, то самі за него йдіть, а я не піду. Чи може хочете аби я з нелюбом вік коротала, а ви на мою муку дивилися?

-          Ні, дитино… Най Бог боронить, я не хочу аби-с на мене потім нарікала… Йди собі за кого хочеш. Але спімнеш моє слово  - за Павлом добра не буде…

-          Буде, мамо, буде. Чого би не було? Хіба є ще такий парубок в селі, як мій Павло?..

 

Займалося на новий день. Ганна навшпиньки підкралася до розбитого вікна, коло ніг її з землі стирчала сокира, а з хати долинало голосне Павлове хропіння.

Полегшено зітхнувши, поволі рушила городами назад , де коло межі у кукурудзах закутана в ковдру спала її чорноока крихітка Оксанка, як дві краплі води схожа на свого вродливого батька.

ID:  354080
Рубрика: Проза
дата надходження: 30.07.2012 23:11:49
© дата внесення змiн: 18.08.2012 10:05:57
автор: Адель Станіславська

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Наталя Данилюк, Леся Геник, Олександр ПЕЧОРА, Luchina
Прочитаний усіма відвідувачами (1462)
В тому числі авторами сайту (23) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Оксана Пронюк, 03.09.2012 - 19:49
Так гарно оздоблені жмутки нашої гіркої правди 12 12 12 У тобі пробуджується прозаїк, Лесенько!!! 12 12 12
 
Рідний, 02.08.2012 - 12:30
Ну дивися.Мабуть ми схожі. Коротко і ясно, а розтягувати сюжет - це не наше smile
 
палагняк, 31.07.2012 - 17:16
Приєднуюся до попередніх коммментарів! Дуже майстерно, вдало, переболіло... Успіхів на прозовій нині! give_rose 23 12
 
Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро! Приємно, що сподобалось. apple give_rose 22
 
Рідний, 31.07.2012 - 16:29
Це, Лесю, мабуть маленькі репетиції перед написанням великого прозового твору. Якщо замахнешся на нього, то цікаво буде читати таку прозу.Бо виходить доволі майстерно.
Без зайвих компліментів В.С. 12 16 32
 
Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Навряд чи, Володю, мені колись дасться щось більше. Я не вмію ані говорити, ані писати багато.smile Грішу сухим лаконізмом. pardon
 
Наталя Данилюк, 31.07.2012 - 12:05
frown Проймає до глибини душі...Скільки таких доль скалічених,що терплять знущання неврівноважених чоловіків... 17 Як часто молоді дівчата роблять помилку,позарившись на гарну вроду...Проте,не зовнішність має значення,а характер людини,її моральні засади.От і потерпають потім все життя від таких морально зубожілих монстрів... 22 22 give_rose
 
Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не знаю, Наталю, чи то доля чи сліпота дівоча... Та, на жаль, такого чи подібного є немало.
Дякую, що читаєш! 16 give_rose
 
Невгамовний, 31.07.2012 - 08:16
Жахлива правда життя... frown
 
Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
На жаль є і така його(життя) сторона...
Дякую!
 
трагедії людського незнання. 17
 
Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якби знав де впадеш - соломки б настелив, правда?.. Так-так...
 
Luchina, 30.07.2012 - 23:52
Ех, файний 17
cry Сліз не втримати...
Такий стиль написання - вражає 23
 
Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам за сльози співчуття ліричним героям. І за те, що стачило терпіння дочитати до кінця. give_rose
 
Леся Геник, 30.07.2012 - 23:27
Несподівані прозові історії від Тебе, Лесенько... Вражаюче... В усіх сенсах того слова! 12 16 give_rose
 
Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Лесенько. Та чогось проситься... give_rose
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: