Хоч в маленькій руці
я тебе заховаю,
сонце спить на лиці
десь між ранком і чаєм.
мабуть пташки вночі
не тебе зустрічали.
очі сплять.дві зорі
в хмарах чемно шукали.
Новий біль на щоці
руки в небі блукали
ноги в моїй росі
вічно босими стали.
за секунди в житті
власні пазли складали
наче море і дні
я була й хвилювалась.
Хоч тепер знов, в кінці,
між початком і раєм
не вагайся. між вибором кави чи чаю,
прошепочу у серці на дні:
"я тебе так кохаю....
-я знаю ..."
