Десь між пальцями ковзає моя пустота,
Десь в повітрі застиг мій прострочений сум -
У думках він складний, у словах - простота,
І по венах усіх розганяє свій струм.
Десь в сльозах загубилась самотня любов,
Що в безмежність стікає по моїх щоках...
Осягнути б її... Проковтнути всю знов,
Але боляче. Знаєш? Немов на голках.
Десь в тобі загубилась частинка життя,
Десь всередині колить тебе, чи не так?
Не лякайся... Це просто мої почуття
Вони хворі. Їм важко...Напевно це рак.
Зупинився божевільний потік думок,
Ціла вічність минула. Так мало для миті.
Так довго вагалась нажимати на курок,
Та воно того варте: почуття всі розбиті.
