Зимовий день, погожа днина,
Здавалось все іде на краще,
Та помирає та людина,
Яку тобі втрачать найваще.
І ти згорьована, в сльозах,
Шукаєш прихистку у домі,
Та розумієш, що не всилах,
Вернути всі ті дні чудові.
Де ми з бабунею гуляли,
В саду, довкола, круг дерев,
А ввечері сонце проводжали,
І слухали деревів рев,
Тепер лежить вона сумна,
Лиш тільки очі веселяться,
Вважаю, що в раю вона,
Моя (пра) бабусенька найкраща...
