Ні я не світло, ні не
зможу
Світити в ніч багром
сліпучим
Себе ще раз тобі
розмножу
І сплину прахом
неминучим.
Спини благаю, не
розпалюй
Моїх бажань рожевий
морок
Закути серце в панцир
маю
Від стріл твоїх колючих
голок.
Дивись тремтять мої як
ноги
В солодкий гріх не
втрапить хочу.
Я ніч не спав, молився
Богу,
Щоб він затьмарив мої
очі.
Бо маю йти тебе подалі.
Як хто спитає- скажеш:
втік,
Ковток залишивши в
бокалі
Кохання забродивший
сік.
Твоя сліпа, відьомська
сила
Котру я так і не пізнав
Чомусь в мені вбачала
крила
Яких ніколи я не мав.
Ти в мрій п'янких
небесних залах
Малюєш образи
страшні.
Та я не янгол, я лиш
спалах
Твоєї хворої душі.
