Не сплю. Цей вид безсоння не лікується.
Очікування. Безпідставний страх.
Мені сміливості,мабуть,бракує і...
Побачити приреченість в очах.
Твоє кохання так невчасно,так...
Таке відважне і до болю щире.
Я вже забула... А які вуста на смак?
На відчайдушний крок не вистачить моєї сили.
Буремний шлях. У кожного із нас буремний шлях.
Бракує ніжності у склянці.
Тому шукаємо її по закутках.
Під вечір сяємо і сльози ллємо вранці.
Примари ночами блукають біля нас.
У кожного свої скелети в шафах.
Життя складається із позитивних й негативних фаз.
Лиш оповиті ми прозорим прохолодним жахом.
Ти мариш ночами. - Трояндові вуста.
Я марю ночами. - Твоє смішне волосся.
Хоч чаша наша поки що пуста.
Не поспішай! Це правильно! - Погодься?
Нема кордонів у кохання
І сльози і сумні зітхання
Не мають сили,
Але згодом -
Нам не потрібним хороводом
Кружляють втрати коло нас...
І розумієм - був не час...
Інга Хухра відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
