Біль, гнів, сарказм -
Це ціна за життя,
За фальшивість образ,
І за їх сприйняття;
За суворість обличь,
Що не стрінеш ти знов,
За слова віч на віч,
Ті що вбили любов.
Біль - це сон, що мине,
Гнів - це страх за весь біль,
Страх - це відчай, що не
Перетвориться в сіль.
Ту, що шкіру псує,
Під очима від сліз,
Ту що зморшки дає,
Що веде нас у ліс.
Хай там вірять не всі,
Та рослинне життя
Вчить природній красі,
Вчить любити знання.
Воно стримує гнів,
В душі світло лиша,
Надихає на спів,
Всіх, хто вірить, втіша.
Та не змінить ніхто,
Якщо в серці пітьма,
Стан душі цей на те,
Чого в ній не бува.