Безлад в нашій залі сподівань,
Я множу на нуль минувші ночі.
Зовсім не шкодую, й без вагань
Все зроблю таким, як напророчу.
Не тримаю в серці й краплі зла,
Ні жалю, ні гіркоти образи
Наша "світла мить" уже пройшла,
І її не вЕрнеш за наказом.
А життя, воно ще буде йти,
Змінювати раз за разом слайди.
Просто щоб своє щось віднайти,
Треба неодмінно це шукати.
я не філолог, тому аргументувати не буду. Проте, мені все-таки здається, що це слово тут не зовсім влучне...Якщо вам захочете, то поцікавтесь у авторитетних для вас людей. Як би там не було вам вирішувати, ви автор! А думку автора я завжди поважаю!
гарний вірш! Одне лиш слово "спливші" ріже зір, бо є явним русизмом...
violetta відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую)
чому русизм? спливати може час, і це є лише в українській мові, також спливати може на поверхню правда, наприклад, чи як у мене, щось із пам'яті, таке словосполучення можливе в українській мові..
я не певна точно, але як на мене, то можливе)