Безлад в нашій залі сподівань,
Я множу на нуль минувші ночі.
Зовсім не шкодую, й без вагань
Все зроблю таким, як напророчу.
Не тримаю в серці й краплі зла,
Ні жалю, ні гіркоти образи
Наша "світла мить" уже пройшла,
І її не вЕрнеш за наказом.
А життя, воно ще буде йти,
Змінювати раз за разом слайди.
Просто щоб своє щось віднайти,
Треба неодмінно це шукати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273865
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.08.2011
автор: violetta