Я самотня,нікому не потрібна я.
Кожного ранку сумує серце моє,
воно ніколи небуде радіти, і кожному свою радість дарити.
Воно досі було живе, а тепер завмерло,
ніхто не врятує мене.
Не врятує, не проиголубить і ніжно не поцілує.
Один день все змінив, погубив і розбив.
Розбите серце і душа, все повернуте в забуття.
Все забуте і серце розбите,
розбите мов у скалу, на маленькі осколки.
Його потрібно до однієї купки скласти,
і кожну частинку клеєм приклеїти.
Але це не допоможе, клей засохне
все розпадиться і ніколи до однієї купки не повернется.
Я дуже цього хочу,щоб моє серце
було здорове досі, але цього не буде.
Тому, що нікому я не потрібна, для чого все це потрібно,
ні мені, тим паче для кого.
Я зумію все стерпіти, своє розбите серце врятувати.
найдётся 
