Випустіть мене з скляної банки
Я собі свободу прогризу ,
Щоб не засолитись як таранька,
Витру несподівану сльозу.
Правду краще випити із чаєм,
Хоч він зовсім не покращить смак.
Ми брехню солоденьку ковтаєм
І радієм з того, чи не так?
Скрізь обман, у складі на пакунку
Море Eшок нам смакує знов.
Лише твоя щирість поцілунку
Виявляє правду і любов.
