Щоразу ранком дощ
Щоразу темно й сумно,
Щоразу дує вітер
Зриваючи жовте листя.
Шум, який приносить дощ
Холод, який несе з собою вітер
Все це справа однієї пори,
Одного миттєвого дня…
Не думаєш про це повторення
Не думаєш про наступне,
А просто гаєш час чекаючи
На завершення свого дня.
Незважаючи на погоду
Незважаючи на обставини
Незважаючи на згаяний час
Незважаючи на те життя…
Усе ніби втратило здоровий глузд
І немає ніяких пояснень
Та навіщо їх шукати,
Коли все, що тебе стосується
Відбувається не з тобою.
Зникає бажання жити,
Зникає бажання творити,
Зникає бажання кохати,
Зникає бажання прощати…
2004