Обгоріло волосся, засохли вуста,
Під очима щасливі підкови,
А в очах сама пустота…
Посивіли також брови…
Це не старість так скоро приходить,
Це не смерть кличе в дорогу,
Так тіло отрути всі виводить
Маючи малу змогу.
Немає цінного нічого
В усьому тільки пустий дзвін,
Немає місця на тілі живого,
А смерті слід зробити уклін.
Вклонитися і попросити:
Сказати, що вже готовий.
Набридло так жити,
Бо світ цей нечудовий.
Пусті слова, думки пусті,
Марні роки прожиті
І те, що мав на меті…
І карти досі нерозкриті…
2004
