Лежали квіти на землі,
Вони були розчавлені тобою,
Вони були роздавлені життям
Й твоєю нескінченною пихою.
Ти роздавила все моє життя,
Ти роздавила Я моє людське,
Ти знехтувала все моє буття
Розчавивши життя моє мирське.
Але я вірю, що настане час
Розплати, помсти за любов у нас.
Солодка помста, за любов й страждання,
Але нестерпне за життя чекання.
Та я свої страждання розділю
Ненавиджу тебе, але й люблю.
