Кров собаки пили…
Шию тісно душили
З кожного пальця кров смоктали
Кожної хвилини силу забирали.
Якщо не випивали,
То кров псували,
Опоганювали, травили,
Щоб люди менше жили.
Собаки на місяць вили,
А люди на сполох били,
Ховалися, тікали,
Але собаки далі катували.
Не пийте, не псуйте чистоти
Схаменіться, напийтеся води.
Дайте тілу відпочити
Перестаньте кров вже пити,
Бо загусла кров жива,
Як суха, суха трава.
Вона ломиться від болю
Проклинає лиху долю.
Апетит собак зростав
Опір людей зникав,
Очі безбарвні згасали,
Коли ще когось ховали.
Та не всі змирилися,
Деякі ще воювали, билися.
Витримувати, а не терпіти
Не мріяти, а знати і хотіти
Чогось такого людині,
Щоб жити було ліпше нині.
Собаки натикались на зброю,
Вони ще не програли бою
Та міцність в них зовсім не та,
Бо незмінна тактика й хода,
Які зробили в системі щілину
І загубили ще одну людину.
Дещо може на вихід вказати
Навіть собаки почнуть кусати,
Але завжди і всюди вирішення буває,
І виграє лиш той, хто знає,
Як побачити в поганому повчальне,
А в хорошому фатальне.
2003
ID:
201288
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 16.07.2010 11:55:36
© дата внесення змiн: 16.07.2010 11:55:36
автор: sashassop
Вкажіть причину вашої скарги
|
