Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Антоніна Спірідончева: Повінь - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ kalush, 19.05.2010 - 23:29
Гарно, пані Антоніно (і без помилок).Життя - стезя єдина, А ніч свята на двох І не міська новина - Кохання дає Бог. Здобуток, чи провина Лежати горілиць, Ще не пора для сіна, А сіну для копиц. Лиш травень так квітує В весняному плащі, А хто новини чує, Коли ідуть дощі. І зблизька і здалека, А повінь рве корчі І мокнуть десь лелеки У гніздах на дощі. Але в торішнім сіні Під подихом весни Красивій Антоніні Наснились в руку сни. Радченко, 19.05.2010 - 19:35
Та при чому тут еротика? Ви пишите: де зроду я ще не сиділа одна. Ось я й запитала. Може в дитинстві - це були якісь друзі, а в юності - парубок.Якщо я Вас образила, пробачте.
Антоніна Спірідончева відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та ні, не образили. Ідея в тому, що до змальованого у вірші моменту взагалі не було чого там сидіти.
Антоніна Спірідончева відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Там немає еротичного підтексту, якщо Ви про це
|
|
|