Тремять на віршових шворках затерті ажурні рими -
інтимні і повсякденні, як випрані чорні стрінги.
І муза у довгій майці, нечесана і без гриму,
латає побиті міллю, залежані в снах сторінки.
А березень миє душі, зливаючи воду в місто.
Так мокро, що навіть вікна почАли вбирати весну:
і темні засохлі рами набухли, як бруньки листям,
і скло вже таке прозоре, що певно, от-от і скресне
і випустить пінні води текти по усіх квартирах,
зривати зі шворок дрантя, а з ним і самі вірьовки…
І муза покине шити свої старомодні діри
і рушить до перукарні і по веснянІ обновки.
Tara Maa відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
зима, как обычно, не очень-то хочет уходить и цепляется за все, за что можно уцепиться. и мне кажется, за меня ей держаться особенно удобно вонзила в меня наморк, кашель, вялость и авитаминоз и не отпускает! гадость такая!
Tara Maa відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ага, коли натискаєш кнопочку "перейти на сторінку автора", відразу ж з"являється фінальна картинка а коли натискаєш чарівний код і кнопку виклику на телефоні, то з"являється ще й озвучка! а обраним відкритий доступ за лаштунки - до "Хіросіми" і закадрових обговорень картинки
Оценка поэта: 5 по весняному, дуже гарно, особливо" скло вже таке прозоре, що певно, от-от і скресне". А муза яка колоритна і настрій передчуття оновлення...
Tara Maa відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00