Навіщо все? Воно мені не треба
Я хочу, щоб здійснилося одне
Стояти десь під чистим світлом неба
Звичайно ж, обіймаючи тебе
Я хочу бачить ауру кохання,
Безмежну сферу радості й тепла
Розбити спогади про пройдені страждання
Знайти думки, які ти берегла.
Відчути нескінченну плинність часу,
Гармонію реальності здійснень,
Звільнить себе, зірвавши чорну рясу,
Що стримує джерела всіх натхнень.
Візьму твої долоні і застигне,
Застигне час від дотику цього
І обігнати нас ніяк вже він не встигне
Далеко ззаді ми залишимо його.
