Так страшно йти, не знаючи дороги Так важко в світ речей думки вернути І зупинитись й просто осягнути Зашторених вікон всю драматичність І сірих днів ту безкінечну звичність Сердець відкритих простоту й практичність За усмішкою вбачити тривогу...
ID: 156720 Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики дата надходження: 20.11.2009 14:07:01 © дата внесення змiн: 20.11.2009 14:07:01 автор: Зоряна Ніч
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie