СТАРИЙ ЛІФТ
Старий ліфт втомився,
Бо людей возив.
Потім поломився
І когось закрив.
Став собі дрімати,
Хоче відпочить.
Хтось почав штовхати,
Хтось як закричить.
Полізли руками
Двері відкривати.
До якоїсь мами
Стали посилати.
– Зачекайте, люди,
Мене пошкодуйте,
Та не бийте в груди!
Краще порятуйте.
Тридцять майже років
Я на вас працюю.
А скільки мороки
І всяких слів чую!
Я старий вже, люди,
Зверніться до ЖЕКУ.
Хай їм встидно буде
За таку безпеку.