Коли в осінніх небесах
Над полем і над лісом
Звучить орган, де гає Бах
Свою врочисту месу,
Коли читає вирок свій
Всевишній палачу, -
Над прахом сестер і братів
Ти запали свічу.
П –в:
Ти, не тривожачи їх прах,
Не раз… не двічі,
Щоб морок в світі розігнать,
Запалюй свічі.
Хай стихне ворожнечі гул
І злоязиччя!
Біди чужої не бува
Запалюй свічі.
Нічого вічного нема…
Ніхто не вічний…
В шаленій тиші запали
Яскраві свічі.
Хай буде людяність в житті –
Не раз… не двічі…
В своїй душі, - як в вівтарі
Запалюй свічі!
Коли в меморіальні дні
Густий туман клубиться,
Покійника блукає тінь,
Де жертва – йде до вбивці,
Коли звучить незримий хор,
Як янголи в раю, -
Над прахом сестер і братів
Спали свічу свою.
П –в.
Переклав з російської А.Бабич.
