Ще вчора ви кричали: "ухилянт!"
І тішились, коли у бусик пхали,
А нині на колінах між троянд
В останню путь героя проводжали.
Ви кричите про дев'яносто перший,
Підавшись всім маразмам пропаганди,
І вибираючи для цього шлях найлегший -
Закрити очі, щоб не бачить правди.
Живете тихо, на чужому горі,
Радість то смерть, а в підлості життя.
Все тихо мрієте ви про далекі зорі,
Коли ось тут зникає нам буття.
О мій, одурений, затлумлений народе,
Допоки підлягатимеш брехні,
Щоб кодло те гидке зленобороде,
Все багатіло на твоїй крові?
