До народу

Ще  вчора  ви  кричали:  "ухилянт!"
І  тішились,  коли  у  бусик  пхали,
А  нині  на  колінах  між  троянд
В  останню  путь  героя  проводжали.

Ви  кричите  про  дев'яносто  перший,
Підавшись  всім  маразмам  пропаганди,  
І  вибираючи  для  цього  шлях  найлегший  -  
Закрити  очі,  щоб  не  бачить  правди.  

Живете  тихо,  на  чужому  горі,  
Радість  то  смерть,  а  в  підлості  життя.  
Все  тихо  мрієте  ви  про  далекі  зорі,  
Коли  ось  тут  зникає  нам  буття.  

О  мій,  одурений,  затлумлений  народе,
Допоки  підлягатимеш  брехні,
Щоб  кодло  те  гидке  зленобороде,
Все  багатіло  на  твоїй  крові?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035816
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.03.2025
автор: П’еро