Пройдуть роки, як літні зливи
Достигнуть трави і жита
А я завжди буду кохати,
Тебе, лебідко, золота.
Ти глибоко запала в серце,
Воно то ниє то болить.
Кохання хочу я взаємне,
І не прошу його в кредит
І не спішу зробити вивід
Хоч і помилок не злічу
Та у думках своїх щоденно
До тебе серденько лечу
Лечу, ти чуєш, моя мила?
На зустріч долі і вітрам.
Щоб себе знову дарувати.
Моїй єдиній тут і там
Хочу аби була щаслива
З такою я і хочу жить
Невже ж бо ти моя, кохана,
Не можеш так мене любить
́
Так, щоб пташки для нас співали
І не чіплялися плітки
Перепліталися зізнання,
Слова кохання чула ти
Знаю, що можеш. В чому справа?
І де ж то правда, і де суть
Знаю ти теж моя кохана
Не можеш уночі заснуть
Залиш мо в сінях перепони
Це все в минулому і ти...,
Крокуй на зустріч моя люба
Не стій, прошу, іди іди
Ти зробиш крок, я два на зустріч,
Іще один, я побіжу.
І де це буде не важливо.
Я перетну любу межу
